Рушники минулого століття…. довоєнні, повоєнні…..

В муз.Гончара виставка рушників  30х - 60х років минулого століття.  Такі ще й сьогодні  можна побачити в старенькій хаті. Вони, справді, більш схожі на картини. Мабуть, саме тому так і оформлена експозиція. Як на мене - дуже вдало. Ці рушники-картини викликають теплі спогади з дитинства і, батькове жартівливе: "зозульки…."

Чернігівська обл., Козелецький р-н, с.Патюти

Ще одна сорочка з Опішні

Є візерунки, на перший погляд, зовсім не примітні. Які не вражають складністю, а тим більше розкішшю. Які так чіпляють за душу...

Рукава скромно зашиті брокарівськими букетиками,  а от уставки!

Лиштва (лічильна гладь) і верхоплут:

Полтавська сорочка. Уставки

Продовжую ділитись своїми здобутками з Опішні, в доповнення до подолів,  сьогодні до вашої уваги - уставки. Залишається нагадати собі, що все робилось самотужки, своїми руками - виростити коноплю, льон, випрясти нитку, ткати, фарбувати, білити, вишивати….

техніки вишивання - вирізування, хрестик:

Івана Купала. Старовинні рушники

Гарний день, багато сонця, воно в цю пору найсильніше. Запашні трави. В цей день трави і квіти найбільш цілющі, недаремно його ще називають  Іваном-Травником. День, в якому багато містики, обрядів, ворожіння і кохання.  В муз.Пирогово народні гуляння, музика, танці, хороводи, вогонь і Марена …  а дерев'яна Свято-Покровська церква  (17 століття) зустрічає рушниками:

густо вишиті (чи ткані?):

Найкращі друзі панянок….

….. ну, якщо з діамантами все занадто прогнозовано, то з намистом власного виробництва і перстнем з Опішні набагато цікавіше! А якщо додати ще й вишивку, погодьтесь, можна сміливо стверджувати - день вдався :)))

починаю з маленької смужечки:

Полтавщина. Видно дівку по поділках :)))

В Опішому, мала нагоду не тільки гончарними скарбами помилуватись, а й вишиваними. Особлива шана і повага до старовинних сорочок. В основному грубі, скромні, буденні, з рукавами розшитими хрестиковим Брокаром … 
Зате з справжніми подолами!

в основному білим-по білому: