Скоро весна! Майстер-клас по виготовленні традиційної іграшки

На календарі залишилось лиш десять днів до весни. Так хочеться  Миру, гарних новин,  теплого сонечка, пролісків і щебету птахів. 

В очікуванні того всього накрутила парочку:

Пташечки з лляного джута, робила впреше і наскільки захопилась, що про фото майже забула…. але по тих що є технологію можна зрозуміти. 

Отже, починалось все  просто:

Стрітення. Старовинний візерунок, сучасні матеріали в вишивці.

Відшила візерунок зі збірки Ольги Косач-Кривенюк "Українські народні узори" 2009р., це перше повне видання зібраних нею візерунків. Перше ж видання, вийшло друком у Києві власним коштом авторки у 1928р. Ольга Петрівна окреслила тероторіальну приналежність представлених зразків - Київщина, Полтавщина і Катеринославщина.

Саме цей, сторінка 18, зберігається в фондах Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького в м.Києві. 

Два намисто….

Наново перенизала свої коралі.  Після того як перетерлась лляна нитка і розсипались по підлозі офісу,  намистинки чекали своєї черги в коробочці від візиток.  Довго не могла зібратись, мабуть їм теж потрібен був час,  щоб відпочити від мене :)

 до коралів добавила пугвиць:

і залишила колись подарований мені хрестик:

Намисто

Збирала з гарним настроєм для гарної людини. Керамічні намистини, металеві пуговиці і міцний шнурочок:

до намиста в комплекті брасет

Міжмузейний арт-проект Вікна. Мистецький Арсенал

На мою думку, це одна з визначних подій сьогодення. Надзвичайно важлива, значима, вчасна. Низький уклін Петру Гончару, Центру народної культури музей ім.І.Гончара, Національному музею українського народного декоративного мисьтецтва, Національному музею народної архітектури та побуту України, Мистецькому Арсеналу за її втілення! Та за яскравий приклад, як спільними зусиллями успішно втілити такий масштабний проект.

               

Якимось незбагненим чином, цей величезний простір, зміг вібрати і передати  особливу атмосферу, дух, ідею, настрій, почуття  найщирішої любові до рідного дому, до нашої істрії, до краси української жінки, до України!

Торбинка намиста для гарної людини. Старовинна вишивка в сучасних виробах

Пам'ятаєте як я заплуталась в швах - низинка, поверхниця…..  коли перешивала по фото візерунок  старовинної гуцульської сорочки з Косівського базару? Так от, він знайшов себе в торбинці для намиста пані Наталі. Хотілось разом з ним, передати до Краматорська частинку яскравого літечка, тепла, сонечка, душевного спокою  і головне, Миру!

Наталя сказала саме ті слова, які так багато важать сьогодні: Хай буде на згадку про те, що ми всі цінні одне для одного.