Вишилось. Виткалось

Пів справи зроблено - заготовки готові. Залишилось зібрати все до купи і буде обновка! Вишивка в техніці кафасор (морщінка, поверхниця) напіввовною по  сучасному конопляному полотні. Ткання на бердичку:

Візерунок вишивки зі збірки Lidiya Bebeshko Art 

Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/ Запрошую!

Крайка барвиста :)

Підбираю кольори і візерунок для наступного ткання. Виклала клубочки на видному місці  і поглядаю на них цілий день: то добавлю колір, то заберу….  Переглядаю свої фотоархіви. Додивляюсь до деталей:

Ці були представлені в рамках проекту "Витоки" з колекції Ю.Мельничука 

Вишиваю...

Знову вишиваю. Давненько щось не брала до рук голки. А тут, ткала чергову крайку, надивилась на вовну і, взялась за роботу. Знайшла шмат грубого конопляного полотна, купленого за нагодою і збереженого в закромах. Вибрала розмашистий візерунок.  Неодмінно хотілось з S-мотивами. І щоб автентичний. Дякую за схему Lidiya Bebeshko Art, яка дозволила швиденько взятись за втілення задуманого:

Техніка вишивки  притаманна Східному і Західному Поділлю, зустрічається на Покутті, Буковині, Гуцульщині. Шиється легко, як ллється гарна пісня :))) І, традиційно, має кілька назв залежно від місцевості, розміщення візерунка на виробі,  особливостей виконання… Я сфотографувала виворіт своєї вишивки:

Осіння крайка антидеприсант :)))

Дівчача забаганка :)
Коли на вулиці по осінньому прохолодно, сиро і  сумно….. коли  місто, в день тиші перед виброрами,  прикрашають як герпіс політичні  бігборди-заклики((((( 
А з затишної оселі таки потрібно вибиратись, то хочеть одягнутись тепленько і яскраво. Строкату шапочку і шалик, щоб непремінно з вовни, і щоб там червоного-помарачевого-сонячного-жовтого кольору по більше! Або ж підперезатись крайкою! І,  усміхненою, помандрувати містом :))) 

Вовняна, тепла і, ще добре кострубата,  моя друга крайка:

В майстерні майстра.

Коли забігаєш з осіннього холодного дощу в теплу і затишну майстерню гончара  Pavlo Sakhno,  розумієш що знайшла ще одне місце, в яке хочеться повертатись ;) Розбігаються очі від рукотворної краси, дбайливо виплеканої майстром. Стоїш, зачарований, а майстер потихеньку розкладає стосу…. Як тут вибрати одну!?…..  Ну добре, парочку, якщо вони всі до рук просяться:

Дякую Павлу за щирість, за щедрість, за приязне спілкування, за можливість зазирнути на полиці  і помилуватись:

Призбирки на рукаві.

Підгледіла в муз.Гетьманства. На виставці Самчиківського розпису  було представлено кілька  народних строїв. Традиційною українською вишивкою займаюсь вже скоро п'ять років і знову - вперше…. Вперше зустріла саме такий варіант, коли занизуванням збирали збірки, при чому частково, не на всю ширину рукава:

Сорочка щедро вишита вже  брокарівськими узорами, а от уставка й манжети залишились такими, як  шили на Південно-Східній Волині ще на початку позаминулого століття:

Витоки/Vytoky UFW 2015. Традиційний одяг українців.

Стіни Мистецького Арсеналу додають смаку будь якій події і особливо такій -  Витоки в рамках UFW 2015. Для мене це перший показ. Рада бачити дорогих мені людей. Дякую за запрошення!

Цікаво було спостерігати за моделями які дефілювали на відстані витягнутої руки. Так, вони хвилюються, їм теж там було прохолодно… А каблуки такої височини, як були на показі другого дизайнера, я вважаю злочином проти людства :)))  Для мене залишилось загадкою як вони тримаються на ногах)) 

Витоки… в народному костюмі скільки деталей і змісту, що його можна читати як книгу - захоплюватись,  знаходити, відкривати, смакувати….

Модель на подіумі  за час показу знаходиться кілька хвилин, а роздивитись її та вбрання  можна лише потім, на світлинах:))) В захваті від майстерності  фотографів, які можуть то все знімати! 

Сорочка Гетьманівни. Вишита сорочка видатних особистостей.

В Києві, в муз.Гетьманства зберігається сорочка доньки Гетьмана Павла Скоропадського - Єлизавети, Скоропадська Єлисавета Павлівна.  Спочатку, як вишивальниця, я захопилась сорочкою а потім біографією Гетьманівни. Частково збереглись її нотатки в родинному архіві:

"В душі мусить бути простір, в ній думки мусять кружляти як вітер у чистім полі. Люди відчиняють вікна в домах, щоб пустити в них чисте повітря й сонце. Так і душа мусить бути відчинена для повітря й сонця і в ній не має бути хворобливих, зачинених місць. Бо це є отрута для душі й несе їй загибель."

 Сорочка дуже делікатної роботи, на тонкому фабричному полотні, щедро шита лиштвою і мережками:

Жіноча сорочка. Вінничина, Томашпільський район

Сьогоднішній телефонний дзвінок нагадав мені про подарунок,  який зберегіється тимчасово в мене, від  гарної людини і вправної вишивальниці для однієї щирої компанії поціновувачів вишивки Східного Поділля:)) Отже, користуючись положенням хранителя, маю можливість поділитись фото:

Делікатна вишивка. Сорочка шита на дрібному крамному полотні. Рясно прикрашені рукава, манжети і перед сорочки: 

Ткала крайку :))

Насправді, тільки навчаюсь ще й цього ремесла. Кілька днів тому вперше ткала на бердичку  з іглицею, а сьогодні закріплювала науку. Домашнє завдання. Підбирала-рахувала нитки. Добирала кольори і експерементувала- як то буде вовна з льоном… Що можу сказати, в цій справі, як і в вишивці та гончарстві,  результат залежить і від добротності та якості інструментів, і від матеріалів, і, звісно від майстерності:

Основа - вовняні нитки, звичайна пряжа для вязання. Як виявилось, занадто тонка для ткання. Все ж, варто використовувати більш товщу і менш еластичну нитку . Бо ж основою творять візерунок. Навіть, такий простий смугастий,  як у мене, вимагає правильної вовни :)) З підканням простіше, воно менш вибагливе і майже зовсім не помітне, хіба що прискіпливо поглянути на ребро крайки. Думаю, що нитка підкання має бути міцною і, можливо, трішки товщою за основу…. ну і добре було б, щоб тримала форму.