Мій перший справжній рушник. Рушник, вже з своєю історією. Довго не могла зважитись на таку роботу і розібратись який саме вишивати, доки не побачила старовинного Полтавського в муз.Гончара.......
Почала влітку в Карпатах і вишивала майже рік у Києві. То ж в ньому і краса гір, і вранішня роса, і запашне різнотрав'я, і гомін Києва, і осінь, і мороз за вікном, і мої думи-думки, бажання та сподівання....
Олю, очі вбирають у себе усю цю красу! Насолода неймовірна! Дякую за таку роботу! Слова закінчились, залишились емоції....
ВідповістиВидалитиНу от так під враженням від робіт одна одної і будемо вишивати далі :)
ВидалитиДякую за відгуки і за цікавість до мого блого-вишивання.
Олю, так-так! Саме натхнена твоїми роботами взялась таки за чохольчик для свого фотоапарату :) Але вирішила, що такі речі роблю тільки ексклюзивно для себе і на подарунки дуже хорошим і близьким мені людям.
ВидалитиДо такої думки багато хто приходить :)
ВидалитиНа Країні Мрій зустрілась з вишивальницею, яка відшиває старовинні сорочки на замовлення, її слова в цьому ж ключі ".... або дорого або як подарунок дуже хорошим людям"
Чудово!
ВідповістиВидалитиСкажу тільки, що це неймовірно красиво! Я навіть не уявляю, яка це важка робота, вирізування, аж голова йде обертом. Молодець. Прекрасна робота. Цей блог - справжня скарбниця народної вишивки.
ВідповістиВидалитиДякую, приємно отримувати такі відгуки :)
ВідповістиВидалитиНайкращі побажання