Борщівська сорочка. Родинний скарб.

Сьогодні не кожна родина має такий вишиваний спадок.

Коли ж він зберігся, то це справжнісінький скарб, погодьтесь. Маю за честь, познайомити вас з старовинною жіночою Борщівською  сорочкою і її історією, якою поділилась майстриня вишивки Наталя Пташинська на цьогорічному фестивалі вишивки в м.Борщів що на Тернопільщині.

Пані Наталя роповідає: Людмила Пташинська, моя свекруха, має двоюрідну сестру - Ганну Криворучко. ЇЇ чоловік родом з Борщева. Сорочку вишивала бабця Маланка своїй донці Ганні Криворучко яка народилась 1922р. Як пам'ять, сорочка перейшла у спадок  вже від бабки Ганни до внучки Алли на весілля і зберігається для наступних поколінь.

Традиційна вишивка в інтер'єрі

Андрея... Для нашої родини новорічні свята починаються від сьогодні, бо  дідусь Андрій. Потихеньку прикрашати оселю. Першими дістаю ангелів, які з нами вже не один рік....  До них, несподівано, приєднались давно вишиті птахи,  в дерев'яній рамочці, яка планувалась для зовсім іншої вишивки. Так часом з вишивкою буває, вона сама вибирає якою їй і де бути...

Візерунок з подолу старовинної Полтавської сорочки в цій рамочці виглядає дещо по скандинавськи :) Можливо, завдяки кольоровій гамі, можливо завдяки лаконічності.... Одна з не багатьох моїх робіт вишита хрестиком, саме так як і було на подолі. Вишила за кілька годин під враженням від світлини з мережі...

Різдво. Рушник.Родина

Колись, три роки тому, я розповідала про рушник  моєї бабусі. І про те, що відшила п'ять пар птахів з нього для вісх її онуків. Для себе не вишила тоді, вишила цієї осені і,  відклала на поличку…… На Різдво, як завше, пригадалась бабуся і прийшло розуміння що час оформити і мою вишивку.

Різдво було для нас особливим святом. Вся наша родина, з усіх куточків країни, збирались  у бабусині глиняні хаті. Що всим кутком, толокою, зводили в 1952 році. Завжди привозили подарунки, щоб на Святий вечір відзначити день народження бабусі Тосі. Так було заведено. Бо  справжню дату її народження в родині ніхто не знав. Документи десь загубились чи "загубились"…. хто зна коли…. чи в страшні часи колективізації…. чи голодовки,  коли померли три її сестри - Фрося, Оля, Аня…. чи під час Великої Вітчизняної, коли німці погрузили в товарні вагони і відправили в рабство до Германії…

Свята закінчуються, роки спливають, залишаються в пам'яті лише важливі речі. Бережіть найдорожще що в вас є. Міцно тримайтесь за те, що тримає вас. Знайте що ви залишите по собі. 
Миру і Божого благословення всім вам, вашим родинам  і Україні!


Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/ Запрошую!

Я ще й хрестиком вишивать умію :)))

Моє знайомство з вишивкою почалось ще в школі, саме з хрестика. Потім, студенткою, намагалась перешити візерунок з бабусиної  сорочки. Такий звичайний собі брокар, червоно-чорними полуницями. На Черкащині була така ще довоєнна мода… Сорочку так і не відшила, і де  поділась та стара бабусина, в нашій великій  родині краю не знайдеш… 

Залишилось фото рушника, от з нього, вже вкотре, перешиваю візерунок.  Його бабуся вишивала після повернення з Германії, нитками, що єдине  надбала за роки гостарбайтерства ….

Лляне італійське полотно, нитки DMC, Madeira з Германії, Cosmo Season…

Такі вишивальні віражі  нашої  родини...

Погляд одного дня. Мамина вишивка

Прості речі приносять радість і затишок в життя… 
Гарна сонячна погода.

Зустріч з тими, хто любить свою справу….  

Речі  створені руками, з любов'ю,  від щирого серця.

Світла музика,  спокій дому. Рідні по крові і по духу люди.

Підтримка в непростих рішеннях тих, від кого її потребуєш….

Найкраща в світі вишивка, виплекана маминими руками. 

Мамі вже 62 і вона досі є прикладом для мене. 

Рамочка від Ollie, гідна оправа для особливих речей, придбана сьогодні на третьому  фестивалі "У пошуках Made in Ukraine"  

З теплого літечка... Ліжник власними руками

Цього літа, в Яворові, освоїла нове для мене і старе як світ ремесло - ткацтво. Тепер, коли морозець натаякає на свої права, тішусь на теплій і  сонячній, викупаній в гірській річці,  яскравій  і затишній радюжині.

Ткала вперше. В Яворові, центр ліжникарства,  всі тчуть ліжники, то ж і моя перша ткана робота, зовсім не випадково - ліжник. А по правді - два :))

 в процесі  освоєння  серьозної техніки і  творення:

Коли вихідного півтора дня

…. і багато планів та забаганок,  врешті-решт,  можна отримати бажане :))  принаймні, частинку  бажаного:

зовсім трішки повишивати і  все ж відвідати фестиваль гончарства в Опішному

Бузкові вихідні. Оздоблення краю зубцюванням

За містом, біля хати, п'янко пахне бузок. Можна посіяти мальви рядочком та пожуритись, що розквітнуть вони лиш наступного року. Нічого не вдієш - закони природи :))) А ще, розсипати з яскравих пакетиків з незнайомими назвами дорібненьке насіннячко і висадити розсаду на городі. Коли йде дощ і холодно, навіть у травні, розтопити грубку й сидіти тихенько під нею, вишивати:

так я освоїла оте хитре зубцювання

Два Світа, два століття, два рушника….

Сьогодні день, коли хочу показати ще раз свій рушник. Він довго вишивався і довго не доходили руки почепити його на відведене місце (то не було часу, то не було кому))). Чому саме сьогодні, можливо тому, що хочеться спокою і чистоти. Тепер він,  разом з віночком, прикрашає мою оселю:

Техніка вишивки вирізування. На сайті prekrasasstudio.com рекомендую детальний  курс  Вирізування від Юлія Гончарова

Сердечне вітання

Сестричка попросила вишити сердечко, саме таке. Вишила і відправила без попередження. Сюрприз вдався - навіть не знаю хто з нас  радів більше :))) Тепер показую і вам:

мені подобається, як непередбачувано в вишивці лягають ниточки секційного фарбування

Вишиті ялинкові іграшки

Новорічні свята закінчились.  Новий рік і Старий Новий рік :)) Час розбирати ялинку і ховати ялинкові прикраси але спочатку хочу показати які вони в мене 

лляне полотно, шерстяні нитки і маленька вишивка:

З днем Анни!

Свята в нашій родині продовжуються :) Сьогодні в доні, мого ангела  - день Ангела. Якраз вчора, закінчила для неї вязати шарф і придбала на ялинку таких милих ангелят:

...... ангеликів  ціла компанія:

Свято наближається 3........

Коли на вулиці дуже холодно і вітер, виходити з теплого дому в вихідний зовсім не хочеться.  Хіба,  за край необхідними речами або за дуже красивими :) Я сьогодні вийшла на ярмарок в муз.Гончара за красивими:

краса зібрана  руками майстра Стельмах Наталії

Родинний рушник

Мій перший справжній рушник. Рушник,  вже з своєю історією. Довго не могла зважитись на таку роботу і розібратись який саме вишивати, доки не побачила старовинного Полтавського в муз.Гончара.......

Почала влітку в Карпатах і вишивала майже рік у Києві.  То ж в ньому і краса гір, і вранішня роса, і запашне різнотрав'я,  і гомін Києва, і осінь, і мороз за вікном, і мої  думи-думки, бажання та сподівання....

Бабусині рушники. Рушники Черкащини...

Дякуючи морозам пригадала бабусю,  її стареньку хату,  до якої кожний рік на засніжене Різдво збиралась вся наша родина.... Бабуся вже не з нами, хата стоїть пусткою  в маленькому селі Черкащини. Залишидись дитичі спогади і кілька фото бабусиних рушників, зроблених мною влітку 2010 :

 Рушники  із сестрами  дістали з шафи, винесли на подвір'я: