Буває, що якийсь візерунок не дає спокою допоки ти його не відшиєш, хоч невеличкий зразочок… Саме така історія з цим верхоплутовим подолом. Мало того, що мені край як тягнуло його вишити. Та ще й вишити так, щоб виворіт був ідеальний! Не можна залишати для історії відроджений візерунок без ідеального вивороту))) Чисницю взяла на дві нитки, бо конопляне полотно по якому шила доволі грубе. І вишивальна нитка під стан йому. Люблю такі рел'єфні вишивання:
І власне, сам виворіт:
В оригіналі, на сорочці якій вже 100 років, чисниця вишита на 3 нитки, домотканне конопляне полотно, заполоч і чорний колір вишивки….
І власне, сам виворіт:
В оригіналі, на сорочці якій вже 100 років, чисниця вишита на 3 нитки, домотканне конопляне полотно, заполоч і чорний колір вишивки….