Сорочка Романа Бжеського і трішки історії

Маю за честь, тримати в руках речі які належали видатним українцям. Сорочка Романа Бжеського із Чернігова. Вдячна всім, хто попіклувався, щоб ця сорочка з Бразилії потрапила до України і мого блогу.

Його мати (вона походить від роду Гоголя),  вишила її ще до Революції 1917р.
Сорочку привезла пані Маргарита Андраде-Бжеська, яка нині мешкає у Бразилії. 

Дуже делікатна і майстерна вишивка на тонкому крамному полотні. Стримане і вишукане поєднання кольорів

Рушники Східного Поділля

Саме ця вишивка викликає в мене найтепліші почуття. Погодьтесь, вона  фантастична.  Неймовірна за кольором, візерунками, настроєм, енергетикою. В ній скільки життєрадісності і натхнення, що слова просто зайві - захват!

Сьогодні,  до вашої уваги,  два з колекції Lidia Lykhach. Пані Лідія, дякую вам за збереження рукотворного дива і за можливість поділитись ним з усіма!

Магія Рушників Східного Поділля

Коли в перше їх побачила, ніби диво! До сьогодні ставлення не змінилось, це диво кольору, смаку, символів, майстерності... Неймовірні рушники Східного Поділля, про них писала раніше і радію, що маю нагоду писати знову

Ці, з виставки яка  проходить зараз в Вінниці. Вінничани і гості міста, маєте унікальну можливість познайомитись з приватною колекцією  Надії Пірняк с.Буша, Ямпільського району. На виставці представлено 65 рушників 

Чоловіча сорочка з Верховини 1930рр.

Хочу поділитись ще однією знахідкою з аукціону Violity. Чоловіча сорочка 1930рр. яких залишилось не так і багато. Ячкрава вишивка низинкою. Домотканне полотно, традиційний взір з околиць Жаб'є (сучасна Верховина).

Не перестаю захоплюватись таланту, який зміг так сміливо і, водночас, гармонійно поєднати ці неймовірні кольори.

На щастя, фото такі, що можна відтворити схему вишивки і повернути цей візерунок до життя. найпеше, що впадає в очі - щедрість і яскравість вишивки. Це точно не буденна:

Унікальний рушник початку ХХ ст.

Знахідка з антикварного аукціону Violity, як символ того що було, що маємо і як могло би бути... В описі зазначено Західне Поділля, є думки що може бути зі Східного... бо саме там, притаманні такі візерунки і яскраві кольори анілінових барвників початку минулого століття

Маю лише світлини, ділюсь з вами. Напевне не знаю, тканий цей рушник  чи вишитий, як думаєте? 

Три сорочки Східного Поділля. Три сорочки як три долі...

Знаєте, я маю щастя бачити багато вишивки. Та є речі які вражають, назавжди залишаються в пам'яті так, що ти їх впізнаєш навіть через роки. Ця сорочка, з приватної колекції Віктора Ющенка, саме з таких:

Зустрілась я її, визираючу зі скрині, на виставці в Мануфактура Outlet Village. Переконана, ця сорочка не залишиться без вашої уваги. Частинка мого серця,  з нею.

Борщівська сорочка. Родинний скарб.

Сьогодні не кожна родина має такий вишиваний спадок.

Коли ж він зберігся, то це справжнісінький скарб, погодьтесь. Маю за честь, познайомити вас з старовинною жіночою Борщівською  сорочкою і її історією, якою поділилась майстриня вишивки Наталя Пташинська на цьогорічному фестивалі вишивки в м.Борщів що на Тернопільщині.

Пані Наталя роповідає: Людмила Пташинська, моя свекруха, має двоюрідну сестру - Ганну Криворучко. ЇЇ чоловік родом з Борщева. Сорочку вишивала бабця Маланка своїй донці Ганні Криворучко яка народилась 1922р. Як пам'ять, сорочка перейшла у спадок  вже від бабки Ганни до внучки Алли на весілля і зберігається для наступних поколінь.

Дитяча Борщівська сорочка 2

Коли лише починаєш знайомитись з вишиваним спадком нашого народу, думаєш що він не має меж.

З часом, ти впізнаєш сорочку, яку мимоволі бачив на купі краму антикварного базару в приватній колекції, перший допис ТУТ. Зараз вона в доглянутому стані і красиво сфотографована. Цій сорочечці повезло, потрапила в добрі і дбайливі руки. Далі фото і опис з сторінки  Майстерні Маґди Дзвін: 

Дитяча борщівська сорочечка з колекції Майстерня Магди Дзвін.

Крій традиційний - хлоп'янка, але в талії вставляли шматок тканини ніби широкий пояс, видно дівчинка швидко пішла в ріст.

І гладь і хрестик - все разом.

Старовинні жіночі головні убори Східного Поділля.

Каптурі та рантухи Східного Поділля.

Історія, дослідження і майстерклас як зробити каптур власноруч від Етномайстерня Коло. Величза подяка за проведену роботу  та її оприлюднення 💛💙❤️

Далі, повністю навожу матеріал з блогу ГО Етномайстерня Коло

Поки що це далеко не повна «історія життя» каптурів, але дещо нам вдалось знайти. Відразу хочемо наголосити, що нижчевикладений текст не є науковою роботою. Разом з тим, цей допис позбавлений будь-яких фантазій.

Пошук

       Вперше це вишите диво в ніжному обрамленні ми побачили у краєзнавчому музеї с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області. Сказати, що ми були вражені, здивовані – нічого не сказати. Світ змінився – і крапка.

    Директорка музею Любов Варварук (величезне спасибі за допомогу!) дала можливість і роздивитися, і сфотографувати ці творіння, які, як виявилося, називаються «каптур» та «рантух». 

Фото 1. Каптур та рантух, краєзнавчий музей с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області

Люди, які відроджують традиційну українську вишивку

Родина Покусінських це, безперечно, знакові постаті в збереженні та розвитку традиційної української вишивки. Книга Борщівська народна сорочка стала їх візитівкою і потужним внеском в відродження унікальних технік вишивання. Очне знайомством з пані Людмилою та Олексієм є для мене дуже важливим. Нарешті змогла особисто подякувати за видання яке, на мою думку, є одним із кращих по  змісту, дизайну, якості, наповненню що присвячене традиційній українській вишивці.  Дякую вам за вашу працю! За те що щедро ділитесь своїми дослідженнями.  
З нетерпінням чекаю на вашу нову книгу 💛💙

на фото: Людмила та Олексій Покусінські, Ольга Нарбут

Звернули увагу на сорочку пані Людмили? Вона вишита нею власноруч. Правда красива?  І від старовинних не відрізниш, та й до сучасного одягу пасує... Лише тей хто вишиває сам, знає  технічні премудрості цього ремесла. Хто сам вишиває, з шаною ставиться до роботи інших майстрів, особливо до тих, які створили наш унікальний спадок впродовж століть.

Сорочка вишита літом

Найбільше барв у літа. Вже зовсім скоро ми будемо сумувати за ним.

Найбільше кольорів вібрала вишивка Карпат виповнивши ними низинку. Цю низинкову сорочку, ймовірно, з Верховини, зустріла цього літа в сувенірній крамничці в подорожі. Вона для мене як літні полонини, погляньте! Старовинна жіноча сорочка:

Низинка забарвлена кольоровою гладдю та перемежована ретязем:

Рушник з Полтавщини. Незвичний візерунок.

Коли побачила цю вишиту птаху на рушнику, перша думка була - горлиця! Я не знаю, горлиця тут чи ні, а до словника знаків української етнокультури рука потягнулась )

Лісовий птах, менший від голуба (дикий голуб) у народі-віщий птах і символ жінки, що тужить і сумує... 

Приватна колекція старовинного жіночого одягу

Хочу поділитись з вами світлинами  виставки приватної колекції старовинного жіночого одягу пані Ганни Дутчак (м.Умань). Радію коли приватні колекції стають доступні для огляду. Вдячна колекціонерам за збереження рукотворної спадщини.

Безперечно, ця з тих виставок, які вміють створити настрій. Коли простір організований так, ніби ти спілкуєшся з експонатами а не підглядаєш за ними під склом.

Відео з виставки:

Борщівська сорочка квітами

Про таку сорочку мало що сказати. Тут потрібно просто брати і вишивати. Правда ж?

Зустрілась з нею традиційно, на антикварному базарі. Така мальована сорочка, а саме так часто її називають, не залишає шансів щоб пройти не зупинившись:

Вишивка білим на старовинній сорочці...

Такі сорочки завжди складно фотографувати. Вони, на перший погляд, зовсім не примітні. Камера погано фокусується, не має за що зачепитись...

Але в них є своя душа, свій характер, майстерність і довершеність, яка ховається в деталях. Лише справжній поціновувач їх може побачити і оцінити. Посудіть самі: ці петельки на комірі, ніби,  дихають повітрям...

Не відомо звідки ця старовина... можливо, з Чернігівщини, можливо з Сумщини...

Полтавська сорочка з двоколірним мережаним подолом.

Полтавська. Вона завжди синонім вишуканості. Перша думка - мережки, вирізування.... насправді, все набагато цікавіше :)  Ця вишита кольоровою ниткою, фарбованою природніми барвниками. Старовинна сорочка з приватної колекції Олени Скрипки. Безмежно вдячна їй за можливість досліджувати традиційну вишивку  і знайомити з нею вас.  Погляньте на цю уставку:

Як зібрані пухлики:

Черкаська автентична жіноча сорочка і як таку пошити.

Не даремно кажуть, що своя сорочка найближче до тіла. 

Старовинна вишивка викликає захват, а сорочка з рідного краю відкликається найсильніше. Вперше, про те що старовинні сорочки з Черкащини особливі і надзвичайно делікатні, почула в крамничці старожитностями у Львові. Потім, натрапила на опис і схеми в книгах  минулого століття а вже згодом, пощастило їх бачити в колекціях. Сьогодні маю велеку удачу показати  одну, з приватної колекції і подякувати її власнику за збереження та можливість поділитись з вами:

На перший погляд, нічого особливого. На рукавах уже більш пізній, брокарівський візерунок трояндами, що впевнено мандрує по всій Україні до нині:

Вишивка по збирках, манжети жіночих сорочок з Закарпаття.

Правда, вони розкішні? Надзвичайно майстерно вишиті. Вражають своєю вишуканістю і зовсім не схожі на одяг сільської жінки в нашому сьогоднішньому розумінні... Такі речі, що найменше,  для панянки. Витонченність жіночої сорочки минулого століття:

Дві жіночі сорочки вишиті вирізуванням з приватних колекцій.

Безперечно вони різні і в тей же час схожі, ніби перегукуються кольором та техніками вишивки. Обидві додільні, з однаковим коміром а от рукав пришитий по різному. Вони з різних регіонів України. Про них не має додаткової інформації крім тієї, що одна з Вінничини а друга з Дніпропетровської обл. Обидві потрапили в мої руки випадково, від двох різних і однаково дорогих для мене людей, які подарували можливість познайомитись з цією рукотворною красою і ділитись нею з вами. Отже, першою була сорочка з Вінничини, з неї й почнемо отими неймовірними манжетами:

Буденна чоловіча вишита сорочка Полісся з усіма розмірами.

Так, знову Полісся :) Що тут поробиш. Новий рік хочу розпочати з допису про саме цю старовинну сорочку. Вона з тих, що притягує своєю простотою і доречністю кожної деталі незважаючи  і,  навіть підкреслюючи, скромністю вишивки. З неї й почнемо:

Ось і вся вишивка. Нею оздоблено лише комір сорочки і пазушний виріз: