Проект присвячений традиційній українській вишивці. Виважена інформація, рідкісні світлини старовинних рушників та сорочок, доступні майстер-класи, відеокурси, професійні схеми прадавніх орнаментів, унікальні візерунки та техніки вишивання що допоможе вам познайомитись з правдивою історією української вишивки та створити власноруч свою, найкращу вишиванку.
Для всіх хто хотів і не потрапив на презентацію книги Віри Зайченко Вишивка Чернігівщини. Рушники на Книжковому Арсеналі
Повне відео презентації, неймовірна Віра Володимирівна і я, вперше, в ролі ведучої заходу такого рівня. Приємного перегляду https://youtu.be/P3ActQEH5-k
Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/Запрошую!
3-го червня в неділю 15.00 – 15.45, зал «УВК» на презентацію книжки Вишивка Чернігівщини. РУШНИКИ (авторка Віра Зайченко)
Учасники: Віра Зайченко, Сергій Лаєвський, Петро Гончар Модераторка: Ольга Нарбут арт-блоґерка
До презентації книги, зняли відео. Запрошую переглянути нашу бесіду, історію створення каталогу та плани на наступні видання.
Після презентації 16.00 – 18.00, на стенді № В.01 відбудеться автограф-сесія Віри Зайченко, авторки книжки «Вишивка Чернігівщини. РУШНИКИ»
Маякніть будь ласка в коментарях, хто планує бути на презентації? Буду рада зустрічі з вами, бо вперше модерую захід такого рівня і чесно, трохи хвилююсь. Приходьте підтримати, поспілкуватись, задати запитання учасникам дискусії і отримати автограф Віри Зайченко.
До зустрічі в неділю на Книжковому Арсеналі! Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/Запрошую!
Знайомтесь, Віра Зайченко, автор книги Вишивка Чернігівщини. Рушники, видавництва РОДОВІД про символи в вишивці. Про дубове листя на рушниках які ввійшли до нового каталогу колекції муз.Тарновського.
Цікаво дізнатись, де ж вишивали дубове листя, на чиїй сорочці? Запрошую до перегляду короткого інтерв'ю з науковцем, вишивальницею, хранителем знань нашого народу Вірою Володимирівною Зайченко
Хочу поділитись тим, що залишилось за кадром. Вчора розповідала Вірі Володимиривні про сторінку в фейсбук, про тисячі людей, які цікавляться традиційною українською вишивкою, про те, що вишиваєте, що оживають техніки, старовинні візерунки.
Читала їй ваші коментарі ... сказати, що вона була зворушена, буде мало. Ми принишкли разом, як буває лише дома з рідними, коли тебе охоплює велика світла вдячність. Це велика радість, коли справа твого життя, продовжує жити.
Вірі Володимирівні зараз 80, понад 50 років присвятила дослідженню і популяризації вишивки Чернігівщини. В 1970 році опублікувала свою першу працю, за два роки до мого народження... Щойно видрукована Родоводом вже 134 її праця, каталог рушників з фондів муз.Тарновського. Переказувла вам всім вітання.
Згодом, розповім більше.
Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/Запрошую!
Історія традиційного вбрання. Частина VІІ. Східне Поділля. Вінницька обл., Могилів-Подільський район. Лекторій про традиційне народне вбрання Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)
Лектор: Олександра Сторчай, старший науковий співробітник НЦНК Музей Івана Гончара
Музей, з фондами якого мрію познайомитись чи не найбільше. Можливо, саме в ньому зберігається колекція родини Брокар яку більшовики націолізували під час революції. Цитую коментар з офіційного блогу історії цієї родини:
In fact Henry Brocard was collecting first flemish paintings. And also a large family of old artefacts, objects, coming from the past.
We identied about 3 000 old paintaings and about 5 000 objects, as embrioderies...
By the way, during the Russsian revolution, the collection was nationalized by the communists without respecting the ownership of this french man.
Виставка 'Белая Русь'. , 2013р., Білорусія. Ще до війни 2014 року. Концепція виставки: показати всі землі які колись називались Біла Русь.... що росіяни, латиші, литовці, естонці, поляки, білоруси, українці були одним народом. Зараз, в 2017р. ми в Україні добре знаємо ціну цієї концепції.
Середня Наддніпрянщина та Полтавщина. Одяг з кофтунцями (перчиками) и неймовірна вишивка білим по білому як візитівка української традиційної вишивки.
Найперше, на панянці в спідниці з кофтунцями, отими червоними пасмами вовни на зеленому сукні, неймовірна сорочка вишита на Голандському лляному полотні, яке добре знали в України ще з середини XVIIст. Про моду ХІХст. можна більше почути в відеозапису лекції
Продовжуючи тему весільного вбранняподілюсь фото з лекції Історія вбрання Чернігівського Полісся в муз.Гончара. Щиро вдячна музею за змістовні і цікаві лекції, за можливість побачити експонати не за склом, дізнатись їх історію, розглянути техніки вишивки та, вкотре, затамувати подих від майстерності та високого художнього смаку.
На прикладі одягу с.Макишин Городнянського р-ну, Чернігівська обл. (до речі, перша згадка про нього датується в 1661р.) старший науковий співробітник музею Олександра Сторчай показала як змінювався одяг з середини XIXст. по середину ХХст. Хочете поглянути як виглядає одна з найстаріших сорочок зі збірки музею?
на фото етномайстерня Коло з Вінниці і я, Ольга Нарбут :)
Звичайно, на такій події, та в такому місці, традиційна українська вишивка неодмінно мала бути. Хочете поглянути як виглядали ввесільні строї наших пращурів? Прошу:
є напрочуд виразною, промовистою. Вражаюча графіка лійній і акцент червоним на з'єднувальних швах змережуванням. Сорочка з Чернігівщини на межі з Київщиною. Вдячна Національному музею українського народного декоративного мистецтва за можливість поділитись з вами цією рукотворною спадщиною нашого народу:
Почнемо з мережаного подолу. Таке враження, що майстриня візерунок починала відшивати двічі. Хоча, я можу помилятись... а як ви вважаєте?
Увага!Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог на офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/Запрошую!
Історія, дослідження і майстерклас як зробити каптур власноруч від Етномайстерня Коло. Величза подяка за проведену роботу та її оприлюднення 💛💙❤️ Далі, повністю навожу матеріал з блогу ГО Етномайстерня Коло
Поки що це далеко не повна «історія життя» каптурів, але дещо нам вдалось знайти. Відразу хочемо наголосити, що нижчевикладений текст не є науковою роботою. Разом з тим, цей допис позбавлений будь-яких фантазій.
Пошук
Вперше це вишите диво в ніжному обрамленні ми побачили у краєзнавчому музеї с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області. Сказати, що ми були вражені, здивовані – нічого не сказати. Світ змінився – і крапка.
Директорка музею Любов Варварук (величезне спасибі за допомогу!) дала можливість і роздивитися, і сфотографувати ці творіння, які, як виявилося, називаються «каптур» та «рантух».
Фото 1. Каптур та рантух, краєзнавчий музей с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області
Часто запитуєте, що я можу порекомендувати почитати про дослідження української вишивки. Рекомендую допис Наталі Тихолоз про вишивку в родині Івана Франко. Грунтовне дослідження, цікаві світлини і візерунки які можна сміливо відтворювати. Хто шукав вишити правдивий взір для чоловічої сорочки - вам сюди
Подумала, що видатні постаті української літератури мали неабиякий зв'язок з традиційною вишивкою: Тарас Шевченко, Леся Українка, Олена Пчілка, Іван Франко.... добре вишивала пріма українського театру Марія Заньковецька.
Музейні експонати
як світ що за вікном. Він такий що хочеться до нього доторкнутись,
поглянути на виворіт, порахувати ниточки, посмакувати віковою майстерністю.
Майстри мене розуміють :) Ціную кожну мить, коли зустрічаюсь з рукотворною спадщиною нашого народу і неймовірну тішусь можливості розгледіти найдрібніші деталі.
Сьогоднішні фото
з фондів Національного музею українського декоративного мистецтва, старовинний серпанковий стрій і намітка. Серпанок це тонка, досить розріджена тканина яку можна вважати прототипом сучасних фатину, вуалі, марлі. Це виключно жіноча тканина. Її використовували під час весільних і поховальних обрядів, релігійних свят, при пологах, у перший день жнив, обдаровували рідних. На початку ХХ століття ніде на території України, крім історичної Волині, серпанку вже не виготовляли. На сьогодні в Радивилові відродили виготовленння серпанку. Погляньте як виглядає старовинний лляний серпанок якому понад 100 років, фото подолу:
А ви бачили мереживо з коштовних матеріалів якому вже понад 100 років?
Я побачила вперше! Коли перед тобою зразки, про які читала лише в книгах і, навіть не уявлала що можеш таке побачити - бракує слів. Старовинне мереживо в якому поєднується льон, срібло, золото з фондів Національного музею українського декоративного мистецтва
Продовження історії сорочки що мене полонила на виставці в муз.Історії України і ідентифікація її можливого походження. Мабуть, можна було б написати ще один допис про те, як важливо зберігати старовинну вишивку і інформацію про місце її знаходження, навіть якщо залишився невеликий фрагмент. Зібрати купу емоційних коментарів....
Ця Снятинська сорочка показала нам гарний урок, як то воно має і може бути. Коли інформація збирається по крихті, з різних джерел завдяки людям, які щиро вюболівають за збереження вишивальної спадщини нашого народу.
Отже, сорочка з виставки в муз.Історії на якій, на жаль, не зазначено жодної інформації про її походження:
Саме з такою назвою відкрилась виставка в Національний Музей Історії України - НМІУ яка діятиме до 17 червня 2017р. На виставці представлені старовинні жіночі сорочки з різних регіонів України з фондів музею та приватної колекції В.Ющенко.
На виставці можна побачити Борщівські сорочки, про них зараз говорять, найбільше:
Коли прямо перед собою бачиш вишивку минулих століть, яку не раз зустрічала гортаючи видання, перехоплює подих, правда. Я навіть боялась уявити про таку можливість а ще більше боялась, що вона не збереглась. Збереглась. Для мене, діюча до 15 червня виставка Гіпероніми в рамках міжмузейного проекту-діалогу Української та Кримськотатарської культур в Національному музеї народного декоративного мистецтва, особлива. Надзвичайно важлива, вражаюча, це таїнство і світле свято. Цей діалог - промовистий. Переконайтесь самі. Погляньте. Відчуйте. Коли робила ці світлини - тремтіли руки. Унікальна майстерність, коштовні матеріали Кримськотатарської вишивки
Як правило, на верхівці дерева, вишитого на рушнику, сидить пара птахів. На цьому - три...Чому? Мабуть, це так і залишиться ще однією загадною і полем для здогадок...
Раніше, на крій традиційної сорочки особливо не звертала уваги. Тут би вишити спочатку, а там вже якось складеться))) Особливо до чоловічої - скільки там того діла, тунікоподібна та й добре... Виявляється, не все так просто. Не вірите? Погляньте! На фото - чоловіча уставкова сорочка Полісся з приватної колекції Olena Skrypka з верхоплутовим коміром і стрілкова з Київщини, шита лиштвою, з фондів Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)
Тут і збирки на рукавах, і уставки, і комір стійкою ювелірно вишитий, і стрілка під стійкою, і мереживо, і вистіг по уставці, і верхоплути двома способами вишукано білим по білому.... ох і викохували жінки своїм чоловікам сорочки сто років тому: стібочок до стібочка, ниточка до ниточки.... кожний шов ніби промовляє і про жінку, яка творила, і про чоловіка, для якого шилася.....
