PREKRASA

ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ....

вівторок, 21 жовтня 2014 р.

Біла низь Східного Поділля

Ще одна перлина приватної колекції Оксани Чаус. Дякую за можливість сфотографувати цю сорочку  і поділитись скарбами  Андріївського  узвозу з вами. Білу низинкову сорочку бачила вперше. Фотографувати було важко  від емоцій, які зашкалювали, від білизни вишивки і від яскравого сонечка:
поділ, повністю оздоблений мережкою:
розкішний рукав з манжетами:
оздоблення швів верхоплутом:
біла уставка низинкою з розшивкою кольором:
і красиво зібрана та вишита по збірках горловина:
Сподіваюсь, я впоралась :))
….. і, передала вам своє захоплення!

неділя, 19 жовтня 2014 р.

З теплого літечка...

Цього літа, в Яворові, освоїла нове для мене і старе як світ ремесло - ткацтво. Тепер, коли морозець натаякає на свої права, тішусь на теплій і  сонячній, викупаній в гірській річці,  яскравій  і затишній радюжині.
Ткала вперше. В Яворові, центр ліжникарства,  всі тчуть ліжники, то ж і моя перша ткана робота, зовсім не випадково - ліжник. А по правді - два :))
 в процесі  освоєння  серьозної техніки і  творення:

неділя, 5 жовтня 2014 р.

Лети с приветом вернись с ответом

Повоєнні. Ці рушники  вишивали після Великої Вітчизняної українські жінки, які  так і недочекались своїх чоловіків, коханих  з війни. Не дочекались вісточок від них, не дочекались вісточок про них… Залишились самотніми голубками. Вишивали з білем в сердці, з тугою, з надією що солдатський трикутники все ж  таки долетить до адресата:
На одному краю рушника в листі-трикутнику напис - "лети с приветом", 
на іншому - "вернись с ответом"