суботу, 16 січня 2016 р.

Як сорочка шиється. Щоденник. Сторінка 2

Необхідні матеріали. Полотно. Спеціально ще раз перечитала дослідників. Що думаю, з цим ніколи не було так добре, як на би хотілось. Починаючи від прадавнього - виростити, зібрати, витіпати, вимочити, випрясти, виткати, вибілити… до сучасного - придбати найкраще і щоб не дорого. Хочу зазначити ще одне, сьогодні як ніколи, висока ціна теж не є ознакою якісної  і найкращої тканини….

З вибором матеріалу,  я думаю, є всього два шляхи:

1. Це коли матеріал що вже є сам визначає, вказує, диктує що на ньому вишивати і що з нього шити. Потрібно слухати полотно і, виходячи з того що є, творити. Наприклад, на рідкому і тонкому прозорому найкраще виглядатимуть легкі  прозорі мережки… а от бісером на ньому ніяк не пошиєш, він вимагає щільного полотна…
2. Це коли, як в моєму випадку, захотілось саме таку сорочку, шитою низзю та ще й з рясованим коміром. Тоді вже під особливості майбутньої сорочки підбирається тканина за якістю, щільністю, рівномірністю переплетіння, складом, кольором….
За звичай, мені більше подобається перший варіант. Тут довелось іти по другому )))  Домашні запаси не підходили. То ж придбала півтора метри щільного грубуватого лляного полотна (при ширині 1.40м.) Думаю, на мою нову коротку сорочку з пишними рукавами вистачить. Чому лляне? Воно найбільше мені подобається. Хоча важко прасувати і занадто легко мнеться при носінні. Але таке  задоволення тримати в руках :))
Щодо ниток. Нитки ДМС не дуже полюбляю за отей їх благородний полиск, особливо в таких речах. Вирішила шити тонкою легкокрученою вовною яку придбала в крамничці де продають нитки для вязання. Ще вагаюсь, якою ниткою робити виповнення, але з часом робота сама покаже як краще. 
Ну і останнє, що хочу сказати щодо матеріалів. Не варто шити такі дорогі роботи, дорогі за об'ємом роботи і за значенням для вас, на неякісних матеріалах. Сумно спостерігати, як делікатна вишивка з колосальним об'ємом роботи після першого-другого прання виглядає зношеною, коли ткакина провисає, перекошується, скочується бурубляхами… 
Поважайте себе, свій час,  та свою працю. Ми варті найкращого. Це моя думка. 
Вибачайте за багато букв та категоричність.
Як сорочка шиється. Щоденник. Сторінка 1; сторінка 2; сторінка 3; сторінка 4сторінка 5сторінка 6сторінка 7сторінка 8сторінка 9;сторінка 10сторінка 11сторінка 12

Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою, в тому числі такого типу,  від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/ Запрошую!

4 коментарі:

  1. Дякую, Олю! І вибачатись нічого - все виважено та лаконічно.

    ВідповістиВидалити
  2. Рідко заглядаю, але як то кажуть вчасно.
    Дуже давно вишивала низью з замочком, справді класна техніка. Але окрім тих хто вишиває ніхто не оцінить, просто не розуміють люди. Навіть вишивку хрестиком не цінують, типа "ну і що, в нас всі вишивають хрестиком". А чому рамка на картину так дорого, набір зовсім дешево купила. Пані, а скільки часу потратили на вишивку? Та вона так легко шилася... А чому не цінуєте власну працю і свій час?
    Подив в очах і напевно думають - про що це вона???
    Згідна з Ольгою - треба виховувати повагу до своєї праці і також чужої!
    Вибачайте, крик душі

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую. То в мене теж крик душі підтриманий однодумцями))
      Вишивайте в радість!

      Видалити