неділя, 24 червня 2012 р.

Родинний рушник

Мій перший справжній рушник. Рушник,  вже з своєю історією. Довго не могла зважитись на таку роботу і розібратись який саме вишивати, доки не побачила старовинного Полтавського в муз.Гончара.......
Почала влітку в Карпатах і вишивала майже рік у Києві.  То ж в ньому і краса гір, і вранішня роса, і запашне різнотрав'я,  і гомін Києва, і осінь, і мороз за вікном, і мої  думи-думки, бажання та сподівання....



 ...... домотканне суржикове полотно, лляні нитки, техніка - вирізування:





8 коментарів:

  1. Олю, очі вбирають у себе усю цю красу! Насолода неймовірна! Дякую за таку роботу! Слова закінчились, залишились емоції....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ну от так під враженням від робіт одна одної і будемо вишивати далі :)
      Дякую за відгуки і за цікавість до мого блого-вишивання.

      Видалити
    2. Олю, так-так! Саме натхнена твоїми роботами взялась таки за чохольчик для свого фотоапарату :) Але вирішила, що такі речі роблю тільки ексклюзивно для себе і на подарунки дуже хорошим і близьким мені людям.

      Видалити
    3. До такої думки багато хто приходить :)
      На Країні Мрій зустрілась з вишивальницею, яка відшиває старовинні сорочки на замовлення, її слова в цьому ж ключі ".... або дорого або як подарунок дуже хорошим людям"

      Видалити
  2. Скажу тільки, що це неймовірно красиво! Я навіть не уявляю, яка це важка робота, вирізування, аж голова йде обертом. Молодець. Прекрасна робота. Цей блог - справжня скарбниця народної вишивки.

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую, приємно отримувати такі відгуки :)
    Найкращі побажання

    ВідповістиВидалити