неділя, 23 лютого 2014 р.

Два Світа, два століття, два рушника….

Сьогодні день, коли хочу показати ще раз свій рушник. Він довго вишивався і довго не доходили руки почепити його на відведене місце (то не було часу, то не було кому))). Чому саме сьогодні, можливо тому, що хочеться спокою і чистоти. Тепер він,  разом з віночком, прикрашає мою оселю:

віночок придбала ще в грудні 2012р. з думкою про те, що саме так воно має бути:
і Полтавський рушник з фондів муз.І.Гончара, який став основою мого:

Ми будемо сильними, багатими і щасливими коли достане мудрості шанувати і берегти себе, своє коріння, свою історію, свою Країну.

4 коментарі:

  1. Все саме так і буде, і все у нас буде добре.
    Вітаю з рушником! Він дуже гарний, дійсно - "чистий".
    Окремо дякую за фото з музею, на ньому дуже гарні солом"яні обереги, заберу собі в школу для натхнення :)

    ВідповістиВидалити
  2. Я неоднозначно відношусь до рушників в цій техніці ( напевно багато начиталась про символіку і т.д.) але підтримую" Ми будемо сильними, багатими і щасливими коли достане мудрості шанувати і берегти себе, своє коріння, свою історію, свою Країну."і наш Київ!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую!
    Про "наш Київ" - підтримую :))

    ВідповістиВидалити