середа, 4 лютого 2015 р.

Торбинка намиста для гарної людини

Пам'ятаєте як я заплуталась в швах - низинка, поверхниця…..  коли перешивала по фото візерунок  старовинної гуцульської сорочки з Косівського базару? Так от, він знайшов себе в торбинці для намиста пані Наталі. Хотілось разом з ним, передати до Краматорська частинку яскравого літечка, тепла, сонечка, душевного спокою  і головне, Миру!
Наталя сказала саме ті слова, які так багато важать сьогодні: Хай буде на згадку про те, що ми всі цінні одне для одного.


і, саме та сорочка, з якої почалась ця вишивка:
…..і до цієї сорочки, понад десятиліття, було щось інше, безумовно гарне, з чого вона почалась…. і за нами, буде щось інше, безумовно гарне, що почалося з нас……. Миру нам!

Немає коментарів:

Дописати коментар