Світлини цього рушника мені надала Гагієва Світлана. Ще один збереженний родинний спадок. Такі речі, мають для мене особливе значення і місце. Вишивала її прабабуся Марія, жила в селі Чернечий Яр, Диканського району Полтавської обл.
Справжній, Полтавський, шитий на домотканному грубому полотні гарусом. Гарус - це така кольорова нитка, яка добряче вигорає і ще більше пускає колір при пранні:
І тому, він зараз має рожевий колір, але то не важливо.... подивіться які квіти!
Які кольори використовувались в вишивці: червоний, жовтий, синій, зелений...
Як гарно виглядає оте обрамлення окремих квітів і листочків, чорною чи то зеленою? штапівкою:
І весь рушник цілком:
Мабуть, це буде диво що він зберігся в родині і якщо хтось його відтворить зараз -
то буде ще одне диво і друге, нове життя цього рушника....
Якщо відшиєте - прошу маякніть мені, буду щаслива з того.
Увага! Схеми автентичних візерунків, майстер-класи з вишивки і традиційного крою від майстрів з різних куточків України та блог чекають на вас новому офіційному сайті https://www.prekrasastudio.com/ Запрошую!
Спасибі за такий чудовий допис!Дякую вам, що плекаєте наше рідненьке, і надихаєте на створення шедеврів!
ВідповістиВидалитиДякую пані Світлана що поділились родинним скарбом. Маю надію, що він буде відшитий і зацвіте новими кольорами, під вправними руками вже сучасної вишивальниці... От було б гарно! Бо рушник неймовірний.
ВидалитиДивлюся на такі рушники, що побліділи від часу і прання, та й фантазую - як же вони виглядали, коли були новими, коли кольори були яскраві? Чомусь ще не бачила, аби відтворили рушник такого типу :(
ВідповістиВидалитиВи знаєте, таки відшивають, мало показують на люди, бо як правило, шиють на весілля, для благословення... такі речі все ж таки для багатьох є таїнством. Більше показують спадок матерів, бабусь та прабабусь які вже в іншому Світі. Щоб зберегти пам'ять про них, передати традицію...
Видалити