четвер, 28 травня 2015 р.

Рушник. Роботу завершено.

Сьогодні покажу фото. Їх багато. І моїх і Інни Єрмакової. І на фотокамеру і на телефон. В різних містах і в різну годину доби…. Так склалась ця фотоісторія однієї вишивки. 
Рушник дошитий і зараз вже знаходиться там, з відки почалась історія його творення.

відмальовую візерунок… чомусь мені так, подобається більше ніж в спеціальних програмах… до речі, олівці акварелеві і від мокрих рук швиденько розчиняються :)
основна частина, техніка вишивки - мережка через чесницю з прутиком і настилом
вибір візерунку штапівкою
і сам початок процесу:
а тут вже з розумінням що це - саме те:
приміряюсь до китиць, виважую довжину:
ну от, власне, і рушник готовий:
Історію його творення, розповім завтра. Тим більше, що лиш сьогодні, в музеї українського народного декоративного мистецтва, в ній була поставлена логічна крапка…. 
Хоч щось мені підказує, що це чергова кома….

6 коментарів:

  1. Вітаю! А ще мені імпонують всі знаки оклику до цієї роботи! І всі знгаки пунктуації до історій, які він спричинив...

    ВідповістиВидалити
  2. Фантастична робота, Олю! Від нього віє теплом...я зловила себе на думці, коли сиділи в садибі Рильского, що на цей рушник можна дивитись і милуватись безкінечно!

    ВідповістиВидалити
  3. Яка ж краса!!! Такий ніжний та святковий!

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую!Для мене він є дійсно особливим.

    ВідповістиВидалити
  5. Олю, з фотографій я бачу, що ви кожен рядок переставляли п'яльця по 2-3 рази, чи не так? Невже впродовж всього вишивання довелось так робити?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так і робила )) Великої рами щоб один раз запялити і вишивати тоді ще не мала ;) Та і в дорогу велику конструкцію не зовсім зручно брати.

      Видалити